| Регистрация | Вход | Приветствую Вас Бродячий ниндзя | RSS

Поиск по сайту

Альтернативная вселенная [9]
Альтернативная вселенная
Приключения [159]
Приключения
Юмор/Cтёб [76]
Юмор/Cтёб
Романтика [115]
Романтика
По Наруто [214]
По Наруто
Пародия [2]
Пародия
Трагедия [5]
Трагедия
Хентай/Яой/Юри [21]
Хентай/Яой/Юри
Єротика [1]
Єротика
Особое [7]
Особое
Поэзия [27]
Поэзия
Стихи [22]
Стихи
Флафф [4]
Флафф
Дарк [1]
Дарк
Другое [20]
Другое.
Экшн [22]
Экшн
Аниме: Рассказы кукловода Сакона / Puppet Master Sakon
Просмотров: 1347
Категория: детектив
Комментариев: 0
Аниме: Кошачий апокалипсис / Cat Shit One: The Animated Series
Просмотров: 1126
Категория: приключения
Комментариев: 0
Аниме: Странник Кеншин / Rurouni Kenshin
Просмотров: 1636
Категория: приключения
Комментариев: 0
Аниме: Иксион Сага: Иное измерение / Ixion Saga: Dimension Transfer
Просмотров: 675
Категория: комедия
Комментариев: 1
Аниме: Девочка, покорившая время / Toki wo Kakeru Shoujo
Просмотров: 744
Категория: драма
Комментариев: 1
Здесь может быть ваша реклама...
Нужна ли рубрика "Гид по сайту"?
Всего ответов: 1835
Главная » Фанфики » Приключения » Чорні сльози та кров. Частина 5. (Спогад 1. Частина 3.) Король Чорної Вежі.
18:07

Чорні сльози та кров. Частина 5. (Спогад 1. Частина 3.) Король Чорної Вежі.

Клинок просвистів у повітрі і уже знаходився біля голови Володаря Кісток.

Раптом король перехопив зброю рукою і пильно подивився в очі свого слуги. Наступної миті меч почав перетворюватися на попіл і скоро попелом полетів на вітрі. «Квен!» - скрикнув Володар Кісток і в супротивника полетіла телекінетична хвиля яка збила слугу з ніг і його відкинуло на декілька метрів.
- Чого ти хочеш досягнути? – запитав Володар Кісток у свого слуги. «Ти вважаєш мене настільки слабким щоб можна було так легко перемогти?» - продовжував король.
- Вам цього знати не обов’язково. – супротивник видно хотів уже щось зробити та раптом Володар Кісток склав печаті.
- Дель шнайд ренкоро. – в повітрі з’явилося декілька схожих на хрести списів. Вони з гуркотом впали на землю і слуга опинився в середині якогось дивного бар’єру. Наступної миті король використав ще одну техніку і на землі виник велетенський чорний круг, а потім безліч рук з самого пекла вхопили супротивника в смертельні обійми. Звісно слуга короля пробував опиратися, але в бар’єра в якому він опинився була певна особливість – він робив усі рухи дуже повільними. Таким чином супротивник нічого не міг вдіяти. Через деякий час руки повністю опхопили ворога і в середині кола з’явилася труна. Наступної миті в ній опинився слуга володаря.
- І на останок «Хрест Каяття» - над бар’єром невідомо звідки, з чорної енергії склався велетенський хрест і він на великій швидкості звалився на труну. Та під вагою важелезного предмета розвалилася на мільйони шматочків, а навколо розлилася кров. «Чому душа цього пуцвірка не на хресті?» - запитав сам в себе Володар Кісток. «Хрест Каяття» - це техніка духовного контролю і на нього потрапляли найгірші грішники. Сама споруда була небезпечна тим, що той хто висів на хресті просто переставав існувати. Жодних емоцій, почуттів, вічний сон, віддаленість від світу – звісно збоку здається що це не страшно, але немає нічого гіршого за втрату права на «життя», таке відчуття що тебе ніхто не помічає, тебе просто не існує.
- Чудова техніка але ось тільки Ви натрапили не на самого простого суперника. – раптом хтось відповів. Володар Кісток подивився в гору на хреста і побачив там дивного чоловічка. Він був в чорному балахоні, а на всьому тілі незнайомця виблискувала дивна печатка.

Обличчя чужинця було неможливо розгледіти, та все ж король бачив червоні, наповнені кров’ю очі. Сам юнак був невисокий, стрункий, граційний.
- Хто ти такий? – спокійно запитав у нього король.
- Я Тобіон, ваш кошмар і кат. – спокійно промовив він. Наступної миті Тобіон стрибнув з хреста і коли приземлився на землю то башту добряче трусонуло. Тільки це сталося супротивник взмахнув своїми руками і з них до короля вилетіло два золотих дракона. Вони наче блискавка помчалися вперед і напевно не було б нікого хто б зміг вчасно відреагувати. Врізавшись в Володаря Кісток дана техніка підняла море пилу та в повітря полетів потужний вогняний потік, але наступної миті з утвореної хмари промовив голос:
- Чим тобі допоможе моя смерть? – коли пил розвіявся то Тобіон побачив короля в якомусь дивному п’ятикутному бар’єрі. «Щит Короля Ліча» - подумки промовив Володар Кісток. Він здавася таким же ж непорушним і здавалося все що відбувається навколо його мало цікавило.
- Техніка виклику – Замок Мертвих. – промовивши це навколо короля почали вилазити скелети – ті мертві які здалися від вічних мук і пристали на вічну службу до Володаря Кісток, а позаду короля з’явилося дивне чудовисько. Велетенські руки, якась діра на спині з якої потоком виривалася енергія та голова схожа на голову кальмара чи восьминога. Ще мить і перша колона трупів рушила на супротивника. Той не розгубився, він використав якусь дивну вогняну техніку і ще один дракон помчався навперейми армії мертвих. Атака Тобіона знищила цю шеренгу, та раптом велетенські руки зжали юнака і в різні сторони полилася кров. Це вже чудовисько короля пішло в атаку і наступної миті химера для того щоб цілком знищити супротивника склала в руках потужний колосальний шар з енергії, який легко розривав плоть і перетворював все на попіл. Нажаль ця атака так і не зачепила супротивника, раптом все тіло чудовиська було розрізане на дві частини. З руки Тобіона виліз якийсь дивний батіг з гострими лезами і ним він розрубав супротивника. Тільки це сталося мертві враз оточили юнака і встромили в його тіло криві мечі. Той зойкнув від болю, але потім на верхньому поверсі башти яскраво засяяло світло. Весь поверх був окутаний в суцільний потік вогню якого створив Тобіон. Ще мить і він опинився на даху споруди і направив свою зброю на Володаря Кісток який до того спостерігав за усією картиною. Батіг швидко наближався та йому не судилося влучити в короля. Десь за декілька сантиметрів він цілі з’явився скелет і зброя Тобіона просто знищила його, та це дало час для Володаря Кісток відійти на декілька кроків вбік.
- Я бачу що ти маєш здатність надзвичайно швидкої регенерації, ба навіть більше – це техніка відновлення тіла. – промовив король.
- Я знаю що вам легко за усім спостерігати, ось тільки чи будете ви настільки спритним і розважливим зараз. – наступної миті Тобіон склав печаті і в повітрі з’явився невеличкий золотий шар. Несподівано з нього почали потоками вириватися дивні руки, а потім усе спалахнуло яскравим світлом. «Вибух!» - башта була не з простого каменю, її стіни поглинали енергію, та навіть це не врятувало верхні етажі від стрімкого потоку енергії.
Навколо валялися уламки, даху взагалі не було і тепер вежа нагадувала скоріше згарище, аніж якийсь дім чи тронну залу.
- Ну, може покажетесь якщо ви ще живі! – весело промовив Тобіон.
- Навіть такою потужної технікою мене не здихатися. – відповів король. Він вчасно використав режим не матеріалізації і вся енергія просто пройшла крізь нього. Ну нічого не скажеш, певні рани він отримав, але вони не були складними чи смертельними.
- Купол смертних. – це була техніка здатна знищувати всю біомасу. Атака була дистанційною і від неї було доволі важко ухилитися. Несподівано з тіла Тобіона на великій швидкості вилетів якийсь юнак, що насправді був душею юнака і ця людина легко пройшла крізь купол. Подиву короля не було міри, та він лише посміхнувся і його тіло також перетворилося на дивного чоловічка. Два супротивника ніби по команді склали духовні мечі і зійшлися в запеклому поєдинку. Випад, другий, супротивники були рівні за силами і тому жоден не міг вразити іншого.
- Енекору. – скрикнув Тобіон і його рука спалахнула чорним вогнем, «Латекоро» - промовив його суперник і його рука несподівано також загорілася вогнем. Ще мить і дві атаки зійшлися, це утворило такий потужний вибух, що напевно цієї енергії вистачило б для того щоб розірвати небеса.
Нарешті хмари пилу осіли і посеред кімнати стояли дві прохромлені постаті – Володар Кісток та Тобіон. Вони знову матеріалізувалися і зараз просто дивилися один на одного. Наступної миті кожен витягнув зброю з супротивника і в усіх напрямках розлилася кров. Це була кров Тобіона, він не був безсмертним як опонент і до всього являвся живим, а не мертвим.
- Як ти збираєшся перемогти? – запитав у супротивника король.
- Легенда 1. – дивна назва для техніки але сама атака була дієвою. Навколо Тобіона з’явилися золоті крила, а потім позаду короля склався хрест. Володар Кісток відчув що не може поворухнутися. Насправді хрест юнака був чимось схожим на печатку бога смерті, хоча в техніки був і «+»: той хто її використовував не помирав. Раптом душа королі почала покидати тіло і скоро опинилася на хресті.
- Запечатування. Золотий дракон. – навколо дивної споруди почав кружляти велетенський монстер. Скоро він окутав усього хреста і враз перетворився на золоту кулю. Наступної миті вона почала звужуватися, аж до того моменту поки не перетворилася на мікроскопічну цяточку. «Тепер я закрию вашу душу і ви більше ніколи не зможете побачити світ» - подумки промовив Тобіон і нарешті склав печатку. Толі Володаря Кісток в той же момент почало розпадатися і скоро від нього нічого не лишилося, вітер поніс попіл кудись у далечінь.
«Ахахахаха. Цікава техніка. До речі логічним було запечатати мою душу, тільки ось я передбачував такий хід» - почув Тобіон в себе в голові. Несподівано його тіло пройняв пекучий біль, здавалося, що хтось винищує організм з середини. Це була спеціальна техніка Володаря Кісток, він міг за якусь долю секунди від смерті перенестися у свідомість супротивника і захопити його тіло, саме це і сталося. Через деякий час організм Тобіона не витримав і тіло юнака розірвало на безліч шматочків, а король почав потрохи матеріалізуватися. Його тіло було знищене, але душа залишалася цілою, зараз кров Тобіона слугувала майбутнім покривом для нового організму короля. «Ти був серйозним супротивником, проте не знав всього про мене і мої здібності».
- Помиляєшся. – Володаря Кісток хтось прохромив наскрізь дивним мечем. Король повернув голову і помітив свого супротивника, але тепер він був іншим. Все навколо нього невпинно старіло і знищувалося, Володар Кісток навіть відчув холод, що було доволі дивним. Через декілька секунд він подивився на підлогу і помітив залишки тіла свого супротивника.
- Що це означає? – хриплим голосом запитав він.
- Все доволі просто. Ви билися проти моєї копії і зіграли свою роль саме так, як я і планував. На рахунок вашого попереднього питання, то ви мені просто заважаєте. Вам не вистачає сміливості прийняти неминуче і за час правління ви сильно розм’якли та подобріли. До речі, смерть цієї дівчинки, Юкіо, ніяк не може зруйнувати світ Мертвих. У мене свої плани на майбутнє і там не має місця таким слабакам як ви. – меч супротивника був не простий, а він мав якусь специфічну властивість і не давав можливості королю атакувати чи складатися далі. Іншими словами він застряг міг матеріалізованим та не матеріалізованим станом і ніяк не міг вибратися з цієї петлі.
- Прощайте. Розщеплення, техніка яку я вигадав спеціально для вас. – невідомий доторкнувся до голови короля і несподівано тіло Володаря Кісток спалахнуло, а наступної миті зникло в якомусь потойбічному тунелі, просторі, світі. Все що від нього залишилося це була невеличка купка попелу, а через деякий час і вона розвіялася за вітром.
«Ось тепер це початок кінця, я покажу усім істинну могутність світу мертвих, а також покрию людство ненавистю та пітьмою».

*****

Шух, шух, шух, шушушух. Лише ці звуки зараз чула Юкіо. Коли вона нарешті відкрила очі то подумала що на неї впало небо. Дівчина побачила над собою велетенське синє «шатро» яке накривало її з ніг до голови. Несподівано для себе Юкіо зауважила що їй важко дихати, вона також відчувала слабкість. Лише через деякий час до дівчини дійшло що відбувається, вона згадала нещодавні події. Насправді її тримав у лапах велетенський синій дракон який був Каїном. Зараз юнак повертався до Чорної Башти для того, щоб завершити свою частину угоди. Дракон на даний момент саме змінював повітряний потік, тому Юкіо могла розгледіти все що відбувалося на землі. Та довколишній краєвид привів дівчину в шок. На даний момент вона була уже в Світі Мертвих, а Каїн саме пролітав над містом знедолених грішників. Чесно кажучи все було жахливо. Деінде світили чорні ліхтарі, в місті хтось несамовито кричав і ці звуки були просто нестерпними, також інколи можна було побачити на будинках сліди крові та ще якихось невідомих речовин. Повно внутрішніх стін, а деколи були такі місця де не було землі, а існували лише невеличкі острівці по яких неможливо було пересуватися. Більшість людей в своїх тілах мали ланцюги які просто зв’язували душі і не давали їм можливості звільнитися з цього проклятого місця. Юкіо хотіла закричати та не змогла, її сила десь поділася і тепер дівчина навіть поворухнутися не могла.
Ось нарешті видно велетенську гору на вершині якої знаходиться Чорна Вежа. Каїн відчував наближення свого тріумфу, він так прагнув заволодіти даною спорудою, хоча якби хто спитав навіщо, то відповідь юнака точно б розсмішила співрозмовника. Наступної миті синій дракон почав стрімко підійматися вверх, а через декілька довгих хвилин опинився над хмарами. Юкіо помітила червоне палаюче сонце і саму башту. Чесно кажучи дівчину взагалі не радувала перспектива опинитися в цій споруді. Тепер Юкіо по справжньому злякалася і несподівано відчула досить депресивну ауру. Від Чорної Башти віяло такою потужністю що Юкіо задалася питанням як тут взагалі хтось може жити.
Наступної миті дракон почав поволі знижуватися і через деякий час приземлився на широкому вхідному подвір’ї. Дивним було те, що ніхто не вийшов на зустріч гостеві, взагалі все виглядало так, ніби в Чорній Башті нікого не має. Звісно така перспектива мала б радувати юнака, але чомусь він відчував що щось не так. Ще якусь мить Каїн знову перетворювався на людину, а потім він взяв Юкіо на плечі і поволі рушив до вхідних дверей. На даний момент хлопцеві було байдуже на споруду в якій він знаходився і тому, опинившись біля велетенських дверей з золотими візерунками, Каїн просто вгатив по них ногою. Удар був настільки сильним що двері впали з своїх завіс і з гуркотом полетіли на підлогу. В середині башти нікого не було і тому Каїн почав поволі підійматися сходами вверх. З кожним наступним поверхом хлопець помічав все більш потрощені стіни, вибиті вітражі, уламки все частіше зустрічалися у Каїна на дорозі. Нарешті хлопець підійшов до дверей в тронну залу і раптом він почув там веселі крики. Не довго думаючи Каїн відчинив ці двері і побачив доволі дивну картину: по середині кімнати стояла невеличка труна, а навколо неї були столи з наїдками та питвом. За ними сиділи усі феодали Світу Мертвих і про щось весело розмовляли, вони навіть не відразу помітили Каїна який зайшов до кімнати «доволі гучно».
- Я щось не зрозумів, що ви тут всі робити? Де Володар Кісток? – без жодного привітання промовив Каїн.
- Аааа, у нас гості. Ну що ж, мені важко про це говорити, але наш славний король помер. Він боровся проти декількох супротивників і так і не зміг їх перемогти. – відповів на питання юнака слуга короля. (Якби хто знав що він насправді демон, то історія пішла би трохи по іншому, але все стає явним лише в самому кінці).
- А що ви усі робили? – запитав юнак.
- Володар Кісток сказав щоб до нього ніхто не заходив. Звісно ми чули грохот і крики, але ніхто навіть не намагався ослухатися прямого наказу короля – це смертний гріх. Звісно з часом ми перевірили що сталося і побачили жахливу картину. – ніби хотів виправдатися слуга короля.
- Я знаю що це все брехня! А тепер, є король, чи немає, а башта моя! Геть усі звідси! – розізлившись сказав Каїн. Він зараз не усвідомлював своїх слів, а жаль.
- Ну тут уже вибачай. Коли король помер то виникли певні проблеми, ти звісно отримаєш свою башту, але не зараз. На даний момент ти можеш бути одним з феодалів і тільки новий правитель зможе визнати за тобою право на володіння цією дивною спорудою. – зараз слуга був задоволений собою, він обставив усіх ворогів і тепер прагнув лише знищення світу живих, та для цього був потрібен час.
- Все що ви сказали немає ніякого значення – угода, є угода. – і Каїн показав усім присутнім Юкіо. Юнак вирішив нарешті довести що свою частину справи він зробив і зараз пильно дивився в очі своїм співрозмовникам. Хлопець у масці (який і переміг Володаря Кісток) легенько кивнув головою і з за столу підвелося двоє феодалів. Чесно кажучи усі ці «персони» виглядали жахливо: у когось було багато очей, інші були покриті пір’ям, також були феодали з кількома зайвими кінцівками, або ж взагалі скелети в мантіях. Двоє здоровенних монстрів підійшло до Каїна і вони взяли в юнака дівчину. Тепер ці два чудовиська поволі рушили геть з кімнати на невеличкий балкон. Там знаходилася вузенька доріжка з однієї (головної) частини башти в іншу яка насправді була в’язницею. На шляху Юкіо побачила багато жахливих речей. Навколо усієї доріжки з двох сторін, на гаках були підвішені клітки з мучениками і цих бідолах кожного дня роздирали круки. Було чути стільки голосінь що аж морошки бігли по спині, та здавалося на усі страждання цих бідолах залишалися поза увагою мешканців (королів, феодалів) Світу Мертвих. Через деякий час дівчину привели до високої вежі, а потім перед нею прочинилися невеличкі двері. З середини кімнати повіяла страхітлива чорна енергія і наступної миті Юкіо полетіла в цю «кашу». В той момент коли дівчина потрапила до кімнати її окутала пітьма. Юкіо почала втрачати свідомість і з тіні до неї хтось заговорив. Дівчина почала поволі згасати, а потім декілька десятків ланцюгів вп’ялося в її тендітне тіло. Вся сила світла кудись різко поділася, звісно не можна втратити того з чим народився, але тепер життя Юкіо залежало від часу та сили волі. Дана споруда була чимось схожим на будівлю зроблену з «Секі-секі». Даний камінь міг відбирати в людини відчуття, а також поглинати внутрішню життєву енергію. Не втримавшись на ногах Юкіо раптом впала на підлогу і повністю провалилася у ненависті, пітьмі та хаосі. Зараз її свідомість штурмували найгірші почуття та емоції – все це було зроблено для того щоб підкорити єство дівчини і відібрати у неї право на існування.
В той же час Каїн пильно дивився на всю цю картину. В якийсь певний момент йому навіть стало жаль дівчини, але наступної миті він знову себе опанував.
- Ну що ж нехай, але якщо за декілька місяців ви звідси не підете, то я вас усіх викину. – спокійно сказав юнак і закинувши свого тесака на плечі поволі рушив до виходу.
- Тобі не потрібно було б так з нами спілкуватися, можливо хтось з присутніх стане новим королем, а кожен феодал повинен присягнути на вірність своєму володареві. – та напевно слуга Володаря Кісток даремно це сказав. Наступної миті Каїн з розвороту вгатив по столу кулаком і усі склянки з напоями, та тарілки з наїдками просто попереверталися.
- Не ставте себе вище за інших, може бути і таке що я стану новим королем. Ніколи б цього не хотів, та заради вас, щоб показати яке значення має дане слово я це зможу зробити, якщо захочу. До речі, ще дещо, у цій зали поки що немає достойного стати наступним правителем Загробного Світу. – через декілька секунд юнак сяк – так себе опанував і вийшов за двері добряче ними грюкнувши.
«Це ти надто самовпевнений» - подумки промовив юнакові у слід Тобіон.

*****

Наступні декілька місяців Каїн провів у пошуках. Юнак перерив увесь замок, але так і не міг відшукати те за чим так довго полював – Сльозу Тіней. Це був маленький камінець, який і являвся основною ціллю юнака. Чорна Башта йому ніколи не була потрібна, а ось секрети неймовірної сили звичайно юнак хотів би отримати. Каїн довго тинявся і старався приховувати свої пошуки, але майже весь час був витрачений даремно. Потім юнак почав сумніватися у можливості існування артефакту, але доля вирішила подарувати Каїну невеличкий подарунок. Одного прекрасного дня юнак знайшов підземний хід який вів у дуже стару бібліотеку. Серед безлічі сувоїв які хлопець перерив він знайшов дещо дуже цікаве – це були ескізи та відповідні печаті якоїсь чудернацької техніки. Хоча була одна проблема: даний стан було складно зробити адже треба було віднайти душевну рівновагу. Складність була в тім, що потрібно було зруйнувати інь та янь, а залишити лише межу між ними – ніяких емоцій, почуттів, переконань, мрій. Каїн був майстром, але навіть він не міг виконати це завдання. Чесно кажучи тепер юнак час від часу займався даним завданням і скоро дечого навчився. Також Каїн знайшов секретні джицу інших технік, а через деякий час він зміг віднайти сувій у якому писалося про Сльозу Тіні. Інформація трохи засмутила юнака та це були дрібниці і все ж таки він за декілька днів тримав у своїх руках артефакт, ось тільки без активації це була просто іграшка, дорогоцінна прикраса і нічого більше. В сувої писалося, що тільки той зможе використовувати силу тіней, хто пізнав біль та страждання і зрозумів істину. (Не зрозуміло, знаю, я сам також не в’їхав спочатку).
- Давайте вип’ємо за нового короля Каясекаве (так нарікли феодали). – цим володарем був колишній слуга Кістяного Владики, та тепер про старого духа взагалі забули. Каїн дивився на теперішнього короля з презирством та ненавистю і хоті задушити супротивника якби тільки підвернулася така можливість. Через три місяці рада старійшин врешті – решт обрала собі керівника і тепер він купався у лаврах і вислуховував пишні побажання.
- Всім дякую, дякую. Я обіцяю що приведу Світ Мертвих до нового розквіту і він буде простиратися як у нашому світі так і на землі. При цьому хочу сказати що тепер ніхто не зможе нас зупинити, адже єдина людина з відповідною силою зараз знаходиться тут, у цьому світі і не може навіть думати, не те що змагатися чи знищувати. Та хіба це цікаво, їжте, пийте, веселіться. – весело говорив Каясекаве.
Каїн ліниво слухав короля і займався паралельно своїми справами. Юнакові було не втямки чому це Каясекаве присвоює собі його заслуги, але це не хвилювало хлопця і все би було добре, якби Каясекаве не заговорив до Каїна.
- Приєднуйся до святкування, чи тобі уже їжа мертвих остогидла. – звісно це був свого роду жарт, адже Каїн їв лише нормальну їжу, а не якісь помиї як решта феодалів. Ще миті і чорний клинок просвистів у повітрі. За якусь долю секунди він опинився біля горла короля. Всі феодали посхоплювалися і собі витягнули зброю, та вони зробили це надто повільно і Каїн, якби схотів, міг з легкістю вбити нового короля. Той в свою чергу взагалі не злякався, він тільки підняв догори руки, показуючи щоб усі сиділи на місцях.
- А ти сміливий якщо наставляєш зброю проти свого володаря. – промовив він.
- Який ти мені к чорту володар. Я сам по собі і мені все одно на кожного з вас, але не треба лізти туди куди тебе не просять. – сказавши це юнак розвернувся і пішов до своєї кімнати. Діставшись туди він зручніше всівся на ліжку і почав про щось думати.
«Бісові чортенята, ну що ж, я вам покажу як зі мною гратися. Нехай я схибив з самого початку, але я виправлю свою помилку…» - поки юнак думав до його кімнати зайшов якийсь незнайомець. З його появою все опинилося в диму, але Каїн не помітив супротивника і продовжував далі свої роздуми. Юнак прийшов до тями лише тоді, коли вся кімната опинилася у якомусь темному просторі, хоча в ньому було просторо та світло наче у день. Хлопець вперше поглянув на незнайомця і помітив худого, закутаного в якесь ганчір’я юнака. Його обличчя було годі розгледіти, але ось крім не гарної мантії невідомий був добре одягнений, в одній руці він тримав чорну катану, на кінці якої був ланцюг.
- А ти ще хто такий?! – Каїн на даний момент був готовий роздерти будь якого супротивника на шматки.
- Я уже двічі маю тобі подякувати, але ось не вийшло ні разу. Ти мене добре знаєш, а я тебе ще краще. Тільки ось чому ти подумав що в Світі Мертвих можна померти? – промовив незнайомець.
- Що? – питанням на запитання відповів Каїн.
- Я Володар Кісток. Звісно мені довелося трохи модернізувати своє тіло і тепер я прийшов навчити тебе певним правилам поведінки, відкрити тобі очі на реальність. – промовивши це незнайомець зняв з себе лахміття і тепер Каїн побачив перед собою хлопця в дивній масці, також цей юнак був у білосніжному хакасе (хаорі).

- Хто, хто? Ти не схожий на нього. – сказав Каїн, та часу на те щоб щось зрозуміти у юнака не було. Супротивник різко зник і несподівано з’явився біля Каїна. Швидкість ворога була просто неймовірною і юнак ледве зміг відбити удар своїм тесаком. Чесно кажучи він так натренувався боротися що тепер міг битися проти тих ворогів який взагалі не було видно. Хлопець тренував свої відчуття та інстинкти і він зміг відбити атаку тільки завдяки їм.
- Тоді чого ти мене атакуєш? – ніяк не міг зрозуміти хлопець.
- Як ти міг повірити що я помер? Хіба можна віддати життя в Світі Мертвих? Я переродився знову, але вже в самому місті. Та я вирішив стати сильнішим і тому знайшов собі тіло того пустого з яким ти бився – пустого Паку, а тепер 12 ударів Місяця. – цю техніку Каїн сподівався більше ніколи не побачити, вона була руйнівна та смертоносна і тому у хлопця не було іншого вибору як прийти до крайніх мір – Реентанджицу – саме це був той стан який хлопець колись почав вивчати, секрет якого він знайшов у підземній бібліотеці Чорної Башти. Наступної миті юнака оточило безліч гострих мечів і Володар Кісток витягнув одного з землі та замахнувся на супротивника. Один…Два…Три…Але цього разу все виявилося інакше: навколо Каїна з’явився невеличкий синій покрив 9щось схоже на Сусано) і усі клинки просто зупинялися доторкаючись до нього.
- Лантер джекрей – це була одна з технік Реентанджицу і від тіла Каїна в різні сторони розійшлася енергія. Ця сила почала рушити темний світ у якому був юнак, а Володар Кісток створив Щит Ліча і ним прикрився від удару. Нажаль захисний механізм не спрацював, хоча завдяки йому король залишився цілим та неушкодженим.
На даному етапі Каїн не міг довго використовувати стан Реентанджицу, юнак навіть не розібрався в тих можливостях які були сховані у цій силі, а наступної миті Володар Кісток замахнувся на юнака мечем. Каїн як і в перший раз ледве відбив атаку, та наступної миті його тіло пробило декілька світлих мечів.
- «Хрест Каяття» - Володар Кісток створив велетенського хреста і він з гуркотом впав на супротивника. Через білі клинки в тілі Каїн ніяк не міг поворухнутися і тому не зміг ухилитися від атаки. Через якусь мить душа хлопця була розп’ята на цій страшній споруді.
«Слухай мене, я тебе відпущу, але ти маєш трохи зачекати і постаратися зрозуміти те, що я буду казати» - подумки промовив до Каїна Володар Кісток. Раптом душа на хресті замерехтіла і супротивник помітив як в середині юнака щось зблиснуло світлом. Тієї ж миті «Хрест Каяття» розлетівся на мільйони шматків, а Каїн з’явився за декілька десятків метрів від супротивника. Він був захеканий, але на тілі не було жодної подряпини.
- Як ти це зробив? – запитав володар.
- Це був не я, а Сльоза Тіней. – юнак вирішив залякати свого супротивника, він поки не міг користуватися цим артефактом але якимось чином він тільки що врятував Каїну життя. «Я взагалі нічого не відчував. Я помер, зникнув, провалився в марева… А якби…Хоча» - слова про Сльозу вирвалися у хлопця випадково, а тепер він намагався зрозуміти все те, що тільки що пережив.
- Катун картенгайтен – дивна вогняна куля наступної миті полетіла у супротивника, але той навіть не намагався ухилитися. Коли техніка ворога була вже зовсім поруч Володар Кісток просто зупинив її рукою. Ще мить і він задав техніці іншу траєкторію і та полетіла кудись в сторону не завдавши жодної шкоди Кістяному Володарю.
- Ти дуже сильний, ба навіть знаєш такі неймовірні речі про які я взагалі уявлення не маю, але ти не вмієш ними користуватися і тому у тебе немає шансів на перемогу у цій битві. – спокійно промовив до Каїна суперник.
- К-х, к-х. Це я не маю шансів! Кровава Клятва. – скрикнув юнак. Все навколо нього почало набирати зовсім інших відтінків, але раптом у тіло Каїна вп’явся меч супротивника.
- Не давай волю своїм емоціям просто так. – сказав Володар Кісток і прокрутив лезо зброї у тілі супротивника. Потім, через якусь мить «король» витягнув свого меча і у всі сторони полилася кров.
«Він не був таким сильним. Як він зміг за такий короткий час досягнути аж такої могутності.» - Каїн почав втрачати свідомість, на якусь мить він завагався в собі і все серце юнака облилося кров’ю, але зламати його волю було не так легко.
- Я так просто не здамся! – в агонії скрикнув він і через усе тіло юнака пройшла енергія. Його очі потемніли і за плечима почали рости крила. Скоро перед супротивником стояв велетенський чорний дракон. Несподівано чудовисько помітило як Володар Кісток відламав частинку своєї маски і злорадно посміхнувся.
- Гроаааааах. – скрикнув дракон і випустив у ворога цілий стовп полум’я. Цей вогонь розійшовся по всій темній кімнаті, а через декілька секунд усе стихло. Коли нарешті пил розвіявся то дракон помітив свого супротивника у якісь світлій кулі.
- Хоч ти мене зараз і не зрозумієш, але мій меч призначений для контролю душ. Це так само як я викликав скелетів, хоча тепер це уже куди кращий рівень, а також я можу перетворити свій меч на велетенську хмару маленьких гострих лез. – наступної миті Володар Кісток замахнувся своєю зброєю і у супротивника полетіла чорна хвиля. Дракон хотів щось протипоставити але не встиг і за свою неуважність істота втратила праве крило. Тепер монстер люто заревів і зник у повітрі.
- Нікуди ти не втечеш. Сакуроенторі. – в кімнаті з’явилося безліч мечів і з них за деякий час склався купол.

«Я не зможу атакувати тебе ними усіма зразу, але не думаю що від цього тобі стане легше». Наступної миті Володар Кісток знову зібрав у свій меч енергію і випустив у чудовисько чорну хвилю. До речі, ви могли задатися питанням як дракон взагалі злетів, а дуже просто – чорний покрив мав властивість за лічені секунди відтворювати біо тканини, іншими словами будь яка кінцівка монстра відростала в той же момент коли він її втрачав. Зараз чудовисько щоб не потрапити під прямий удар перетворилося на суцільний згусток енергії і перенеслося в зовсім інше місце. Наступної миті дракон замахнувся своїм хвостом і ним хотів збити супротивника з ніг. Побачивши такій хід супротивник опустив одного меча з тих, що складали купол і ним з усієї сили встромив у хвіст чудовиська. Наступної миті Володар Кісток опинився над монстром і в третє запустив свою хвилю. Почувся крик дракона розвіяв навколишню тишу. На цей раз Володар Кісток задів хребет і химера більше не могла рухатися. Раптом дракон знову перетворився в юнака і в повітрі просвистів його меч. Володар Кісток з легкістю відбив удар, а потім зник. Наступної миті він опинився біля свого суперника і приставив лезо своєї зброї йому до горла.
- Я ж тобі казав. Так, ти маєш силу дракензана, але який з того сенс, якщо ти нічого не навчишся. - поки Володар Кісток це говорив Каїн спробував атакувати. Все ж таки удар юнака вийшов швидкий але супротивник легко зміг ухилитися. Під час атаки хлопець не навмисне розбив і другу половину маски і тільки це сталося з Володаря Кісток потоком вирвалася енергія.
- Ахахаха. Я знову повернувся, видно ти хлопче мало отримав якщо я тебе знову бачу. – заговорив пустий. Наступної миті він дуже швидко зірвався з місця, але Володар Кісток вчасно взяв контроль під свої руки.
- Вистачить, а тепер лізь назад. – на обличчі Володаря Кісток знову з’явилася маска і він неквапом заховав меча в піхви. «Ти взагалі догадуєшся чому я тут?» - тепер він звернувся до юнака. Той ледь дихав але старався відповісти.
- Взага..лі то…ні. Але чому ви тоді на мене напали?! – тіло раптом озвалося пекучим болем і юнак впав на одне коліно.
- Чому? Тільки так ти б мене послухав. – Володар Кісток підійшов до юнака і одним доторком залікував тому рани.
- Я можу таке робити. Деякі мої здібності залишилися зі мною, а інші я втратив, хоча натомість отримав і щось нове. Тепер до справи, я прийшов тебе попередити про те, що нинішній король не той за кого він себе видає – це не мертвий чоловічок, а живий монстер.
- Як ти став таким потужним і як він тебе взагалі переміг? – запитав Каїн.
- Це довга історія, але я хочу тобі сказати – стань справжнім королем Чорної Вежі. Колись я нічого не розумів і тільки тепер зміг усвідомити що кожен має право на другий шанс. Так я робив помилки, не треба було мені руйнувати світ людей, не треба було засуджувати всіх грішників Світу Мертвих до страшної кари, але тоді я цього не знав… Тільки тепер, коли я ніхто, я стараюся лізти на гору, а ти ще молодий і маєш шанс виправити ту свою помилку, на яку я тебе підштовхнув. – Володар Кісток говорив так, як ніби кожне слово йому було важче за попереднє, він хотів вкласти якнайбільше сенсу у кожну фразу.
- Я маю їх звільнити? – запитав Каїн.
- Я задам тобі одне запитання і якщо знайдеш відповідь то сам усе зрозумієш – Хто у нашому світі король? – після цього співрозмовник почав поволі зникати, а кімната знову стала такою ж як і була. «Бережи себе і знайди ключ у цій пітьмі» - це було останнє побажання Володаря Кісток перед тим як він повністю зник.
«Я вас зрозумів». Не довго думаючи Каїн одягнувся, узяв декілька сувоїв з власними, розробленими техніками, закинув за пазухо тесака і прожогом вискочив з кімнати. Уже коли він опинився на подвір’ї то перетворився на синього дракона і полетів у місто мертвих. «Я виправлю ті помилки що накоїв».

*****

До велетенської тюрми поволі наближався якийсь дивний тип. Він був весь з льоду, а голову незнайомця прикрашав дивний капелюшок. Та стежинка по якій він пересувала невпинно замерзала і навколо нього витала дивна аура. Нарешті на горизонті з’явилася в’язниця. Вона знаходилася в горі і вхід до неї закривали два сірих ангела. Самі ж вхідні ворота була просто гігантськими, вікон у цієї споруди не було і все видавалося якимось доволі дивним та зловіщим.

- Ну то ти мені допоможеш? – запитав у цього чоловічка Каїн.
- Як сказати. Нажаль ти мене врятував і дав деяку нову силу. Маєш надто багато влади, але поки не вмієш нею користуватися і тому ще не знаєш всього до пуття. Хоча якщо подивитися на усіх мешканців Світу Мертвих то ти найкращий кандидат. – відповів йому незнайомець.
- Тан, як я знаю ти безкоштовно не працюєш, так що я буду тобі винен за допомогу. – знову запитав Каїн.
- Одного дня ти допоможеш мені провчити всіх цих зарозумілих феодалів, а більше я нічого не хочу, ти як то кажуть нормальний хлопець і з тобою можна мати справу, а ще я знаю що ти людина слова і виконаєш те що пообіцяв. – наступної миті Тан почав розпадатися і перетворюватися на сніжок, якого вітер поніс до основних воріт в’язниці. Коли юнак нарешті наблизився на доволі таки близьку відстань один з стражів витягнув велетенського сірого меча і запустив у ворога потужну енергетичну хвилю.
«Як він мене помітив?» - наступної миті Тан став нормальним і створив під ногами щось схоже на ковзанку. Потім він став на незрозумілій крижині і на великій швидкості «проїхався» до своїх ворогів. Ще до них не діставшись Тан склав печаті і запустив у тих велетенського льодяного дракона.
- Ранкенгай. – один з стражів запустив у техніку ворога щось схоже на серо і ця техніка вщент зруйнувала атаку супротивника. Другий ангел в той же момент опинився позаду Тана і одним ударом розрубав того на два шматки. Брили впали на землю і розлетілися на безліч дрібних крижинок, та потім позаду цього ж стража невідомо звідки знову з’явився Тан і доторкнувся до супротивника. Місце доторку зразу ж почало перетворюватися на кригу, а через якусь мить права рука ангела повність покрилася льодом.
- Божа Кара. – з неба на Тана почав летіти просто гігантський світлий меч і коли він врізався в землю то зруйнував невеличкий міст до в’язниці і тепер було дуже складно потрапити до цієї споруди. Та знову Тан зміг уникнути смертельного удару. На цей раз він перетворився в сніг і за допомогою вітру опинився далеко від зони дії техніки.
- Стовпи льоду. – з двох рук юнака вилетіло два потужних потоки замерзлої води і ними він хотів охолодити супротивників, а також перетворити зону поєдинку на суцільну кригу. Ангели довго не думали, вони швидко згрупувалися і один з них створив якийсь щит, який поглинав атаку супротивника і нагрівав цю воду, а другий страж в той же час склав якусь дивну техніку і вона піднялася в повітря.
- Масовий смерч. – техніка перетворилася в маленьку кульку і у ній почало спалахувати світло, а потім потік полум’я та яскравого сяйва накрив усю в’язницю. Дана атака уже могла легко б прибити Тана якби в бій не струтився Каїн. Цей юнак використав Реентанджицу і навколо себе та свого друга створив потужний бар’єр. Юнак добре навчився керувати енергією і тепер будь яка техніка забирала у нього силу рівну силі, яку потрібно застосувати щоб підняти до гори палець. Таким чином атака ангелів не змогла знищити, ба навіть задіти супротивників.
- Льодяний дощ. – тепер у хід знову пішов Тан. З неба почали крапати невеличкі сніжинки і потрапляючи на землі чи на тіло вони зразу розпускалися квітками. Це була масова техніка і з її допомогою можна було поховати сотню ворогів. Один з стражів не зміг ухилитися і його тіло опинилося під товстим покривом криги і в той же час усі функції організму враз відмовили. Але Тану радіти було не довго. Раптом до юнака ввірвався ще один страж і він використав якусь техніку. Наступної миті Тан усвідомив що не може рухатися, а меч стража швидко почав наближатися до тіла. Ще мить і в повітрі почувся скрегіт зброї, Каїн вчасно прийшов на допомогу своєму другові і тесаком відбив удар ворожої зброї. Юнак пильно поглянув в очі супротивника, а той раптом відчув як в його тіло вп’ялося тисячі ножів. Ще мить ангела розірвало на безліч шматків і на білий сніг впала кров.
- Я думав що буду робити усе сам. – промовив Тан.
- А тобі думати не треба, а треба робити свою справу. Взагалі в плани все це входило, просто в цій в’язниці всередині не може перебувати ніхто крім стражів. Звідси випливає що моя енергія буде просто зникати безслідно, а це вкрай небажано. Ти наприклад і не живий, і не мертвий, саме тому ти ідеально підходиш. – промовив Каїн.
Коли Тан знову міг рухатися, він підійшов до дверей, а потім з його двох рук вирвалися дві великих льодяних брили і вони пробили добрягу дірку в воротах.
- Чорна печатка, кровава печатка. – промовив Каїн і уся в’язниця опинилася в чорній сфері. Ця куля була просто неймовірно великою, а в її центрі знаходився сам юнак. Якусь мить він збирав енергія, а так як Сльоза Тіней зараз була у нього, то сила юнака зросла в тисячі разів. Хлопець крекнув від напруги, а потім від нього розійшлася пітьма, вона перетворилася на гострі леза і вразила усіх захисників в’язниці. Можна сказати що одним ударом Каїн поклав усіх, хоча було два але: по перше, він нікого не хотів убивати і тому трохи модифікував свою техніку, тепер вона створювала тиск на свідомість ангелів і ті просто на деякий час втрачали свідомість, та це забирало куди більше енергії ніж вбити усіх стражів не роздумуючи. По друге, після цієї атаки юнак уже не міг боротися, бо уся енергія різко зникла з його організму. Юнак заточився і ледве не впав на землі, але вчасно себе опанував і якимось дивом втримався.
- Все. Тепер твоя частина. – промовив він, а потім присів біля воріт в’язниці.
- Тут дуже холодна для тебе, а зараз просто не розумно залишатися на такому морозі, адже ти можеш померти від переохолодження, втрати сил чи гіпотермії. – сказав Тан.
- Все буде добре. – після цих слів Каїна Тан пішов у середину. В самій в’язниці було доволі темно, але орієнтуватися в просторі і хоч щось бачити можливість була. Через десять хвилин пошуків Тан знайшов невеличку, маленьку камеру в середині якої сидів дивний хлопчак. У нього було сніжно біле волосся та налиті кров’ю очі. Юнак був одягнений в чорний балахон і просто тупо дивився в стіну. Від цього юнака віяло якоюсь темною аурою, а з тіла хлопця потоком виривалася енергія.
- Привіт хлопче. – люб’язно промовив Тан. Він хотів здатися якомога ввічливішим і хотів щоб співрозмовник не створював зайвих клопотів.
- Чого тобі треба? – зразу ж перейшов до справи той.
- Хочеш покинути свою камеру. – сказав льодяний чоловічок.
- В чому підступ? Просто так ніхто не буде нічого робити. Ти думаєш я настільки дурний? Іди звідси поки я тебе не прикінчив! – хлопець був явно роздратований і не хотів нічого слухати.
- Я думав такі як ти завжди хочуть змінити свою долю. Якщо відчуваєш внутрішню недосконалість то просто поверни собі втрачені риси. – раптом озвався Каїн, він ледве пересував ногами і уже періодично на невеличкі інтервали часу втрачав свідомість, але юнак продовжував рухатися вперед і знищувати усі перешкоди.
- Хто ти такий. – хлопець що сидів за гратами побачив людину, яка ламала всі стереотипи і невблаганно просувалася вгору.
- Я Хашику Каїн. Допоможи мені зробити одну справу. Та перед тим як відмовити послухай. Я звісно не оратор і не красномовний, але тобі потрібно зрозуміти що не зважаючи на всі помилки треба підійматися з колін і продовжувати знову і знову. Я вірю що людина має право на другий шанс і тому я пропоную його тобі. – Каїн ще до того як почув від хлопця відповідь підняв свого тесака в гору і замахнувся ним по залізній балці, але удар виявився настільки слабким, що на ній навіть не залишилося подряпини.
Ув’язнений дивився на Каїна і не міг зрозуміти звідки він бере таку потужну внутрішню силу. Він помітив у ньому справжнього лідера, людину за якою можна піти хоч в пекло. Звісно хлопчисько нічого не знав про Каїна але вирішив що йому можна довіряти.
- Я піду з вами. – відповів хлопець. «А звати мене Ілікару Молодший».
- Ну що ж, добре. – наступної миті у Каїна невідомо звідки з’явилося море енергії, він знову підняв свого меча в гору і той запалахкотів вогнем. Удар і грати впали до долу. «А тепер пора закінчити розпочате». – додав Каїн.

*****

Несподівано над небесами закружляв синій дракон. Істота стрімко набирала висоту і скоро на горизонті з’явилася Чорна Башта. Каїн вибрав самий підходящий і дурний момент одночасно. У замку якраз був пір і усі феодали весело пили та розмовляли за столом. Раптом Каїну спала на думку божевільна ідея: хлопець злорадно посміхнувся, а потім набрав повні легені повітря і крикнув в що є сили. Громовий голос дракона зруйнував декілька невеличкий вікон в Чорній Вежі, а також оглушив на деякий час усіх присутніх у цій дивній споруді. Наступної миті Каїн підлетів до тієї вежі де знаходилася Юкіо і приземлився на її вершині.
- Що він робить? – з землі промовив один з феодалів. В той же момент Тобіон весело посміхнувся, він знав що все це означає і був дуже радий такій зміні подій. Наступної миті Каїн піднявся в повітря і закрив собою сонце. «Рейвен» - позаду дракона з’явився силует чорного ворона і юнак знову полетів до башти з якої він щойно піднявся. Тепер чудовисько приземлилося на бічній стіні споруди і вчепилося в неї довгими кігтями. Ще мить і чорний ворон злетів з спини дракона, а потім на великій швидкості врізався в башту. Та не витримала навантаження і у стіні засяяла дірка. Тоді Каїн поволі вліз через неї у середину і знову став людиною.
- Вистачить з тебе цих страждань, я напартачив, я і виправлю. – юнак одним потужний ударом свого меча розрізав усі пута які тримали дівчину і та почала падати додолу. Хлопець довго не думав і підхопив її в повітря, а потім знову перетворився на дракона і вилетів у небеса.
- Володарю, що він робить?! – на землі феодали кричали та метушилися і тільки Тобіон був непорушний. «Я знав що це станеться, а треба було тебе прикінчити поки була така можливість. Хоча, так навіть веселіше.» - подумки промовив до себе Тобіон.
- Королю, переслідувати їх? – запитали в Тобіона. «Ні, вони самі скоро повернуться» - його слова було важко зрозуміти, та ніхто не заперечував, однак.
- Вони ж знищать наш світ! – ще продовжував опиратися один з феодалів. Наступної миті у його тілі стирчав дивний меч. Тобіон з усієї сили всадив бідоласі зброю прямо в серце, а потім використав ще й техніку Субатомного Розщеплення. Наступної миті Тобіон зняв свою маску з обличчя і усі побачили дивного юнака навколо якого все знищувалося.
- Ви кучка дурній які нічого не вміють як тільки веселитися. З самого початку вам треба було додуматися що в Світі Мертвих уже не помирають, а перероджуються, та ви і цього не змогли зрозуміти. Тепер усі ви мені не потрібні. Помріть! – це була жорстока та кровава сцена, звісно двобій був довгий, але про всі подробиці ніхто не зна. Відомо лиш одне, в Світі Мертвих не залишилося керівників і тільки був ще один, хто міг зайняти трон – Каїн. (Король Чорної Башти).
«Прокинься!» - голосно пролунало у дівчини в голові. Вона швидко підвелася і побачила біля себе двох юнаків: Каїна та Молодшого. Наступної миті Юкіо з усієї сили зарядила в обличчя Каїна і той, не очікуючи такого повороту подій, ледве не впав.
- Ай, та за що? Хоча, напевно я це заслужив. – промовив він.
- Та ти ще й питаєш! Ти сам знищив стільки невинних людей. Я тобі ніколи не пробачу! – говорила дівчина.
- Розумію, але я мусив хоч щось зробити. Так я був сліпий і нічого не бачив, та дай мені шанс на виправдання, дозволь показати що я змінився. – юнак надіявся на прощення і чекав відповіді.
- Гаразд, але ти допоможеш мені дещо зробити. Для початку треба дістатися Храму Каяття. – сказала дівчина.
- Ну це взагалі то не проблема, ось тільки що ти будеш робити далі. – промовив Каїн. Відповідь юнака дуже здивувала дівчину. «Як це не проблема, його ж не існує, а якщо існує, то він бог зна де» - промайнуло у неї в голові.
- Я відведу тебе туди. – потім мандрівники ще десь десять хвилин збирали свої речі і готувалися до доволі довгою подорожі. Коли майже все було зібрано Каїн підійшов до дівчини.
- Лови. – він кинув їй декілька стареньких сувоїв та невеличкий зошит.
- Що це? – запитала Юкіо.
- Та ж світлий паланкіні, так що одне з твоїх завдань захистити давні знання та секрети від неналежного використання. Деякі з цих сувоїв, це мої розробки і там є інформація яку нікому не можна знати. – Коли усі були готові Каїн перетворився на дракона і йому на плечі влізли Юкіо та Молодший. Потім чудовисько змахнуло крилами і скоро піднялося в небеса. Каїн зробив у повітрі один невеличкий круг, а потім почав підійматися все вище та вище віддаляючись від землі.
«Не потрібно шукати виправдання, треба його заслужити»

*****

Через декілька довгих днів мандрівники побачили на горизонті Храм Каяття. Він був величезний і знову ж таки повторювалася та сама історія: Храм міг знайти лише той, хто уже знав де він. Споруда була зроблена в готичному стилі, багато вітражів та шпилясті вершини. Сам храм знаходився на великій, крутій горі і дібратися туди можна було тільки уміючи літати. На такій висоті ніхто не міг вижити, а мандрівники змогли дістатися туди тільки завдяки захисних бар’єрів Юкіо. Картина була доволі зло віщою, від храму віяло темною енергією і годі було сказати що це святиня для зцілення.
- Більше схоже на кладовище – сказав Молодший.
- Сенкрей був просто нереально потужним ангелом, та він не зміг здолати одного демона який намагався знищити весь світ. Для того щоб не дати тому володіти усім Сенкрей запечатав монстра в собі, а потім прийшов у Храм Зцілення і закрив там себе разом з усією пітьмою. Так говорить легенда, а чи правда це ми зараз і дізнаємося. – сказала Юкіо.
Наступної миті мандрівники прочинили велетенські двері і увійшли в середину. Було спершу темно. Потім очі звикли до цього і тоді подорожуючі побачили все що знаходилося в середині. По бокам храму розташовувалися лавки для сидіння, а посередині стояла дивна труна. Вона виблискувала дивним синім світлом яке разило в очі. За нею стояла статуя якогось ангела, навколо якого була оповита змія. Що б це означало ніхто не знав. До цієї труни вела розкатана доріжка і по ній мандрівники рушили в середину. Підійшовши до вівтаря Юкіо присіла в реверансі:
- Треба подивитися що тут можна зробити… - та не встигла дівчина договорити як з переду почулися аплодисменти.
- Вітаю, ви впоралися на відмінно. – коли мандрівники повернули свої голови то помітили при вході Тобіона.
- Ти ще хто такий? – запитав Каїн.
- Ти хотів мене прибити весь цей час, ось тільки не знав як. Твої руки свербіли, а ненависть переповнювала тіло. Ось тепер ми можемо помірятися силами. – сказав той.
- Я тебе взагалі не знаю, про що ти говориш? – не міг зрозуміти Каїн.
- Хто ж тобі не віддав Чорної Башти. Хто ж Кістяного Володаря загнав на той світ, ну він не помер, але став одним з тих же мешканців Міста Мертвих. Тепер твоя черга. – промовив Тобіон. Наступної миті Каїн зірвався з місця так швидко що ніхто цього і не помітив. Юнак підняв свого тесака в гору і зібрав у ньому просто неймовірну енергія, а потім він випустив її:
- Гетсуга Сенткай. – чорна хвиля енергії врізалася в супротивника і вибух сколихнув увесь храм. ← Ссылка на предыдущую главу
Фанфик Добавил: seryo | Просмотров: 1014 | Рейтинг: 5.0/1
Понравился сайт? Поделись ссылкой на него с друзьями через социальные сеть и закладки.


Привет, Бродячий ниндзя! Наш сайт - Naruto-Shippuuden.Ru предоставляет возможность Вам, на этой странице, читать онлайн Чорні сльози та кров. Частина 5. (Спогад 1. Частина 3.) Король Чорної Вежі. на русском, бесплатно без регистрации и смс! После окончания просмотра данного материала не забудьте поставить свою оценку, а также оставить комментарий! Не проходите мимо, вливайтесь в наш коллектив и будьте в курсе всех новинок аниме, все последние серии аниме и манги Наруто, Блич, Хвост Феи на русском быстрее всех только у нас! Регистрация

Также у нас есть и другие фанфики!
Зеленка [23.01.2012]


Всего комментариев: 1
seryo
Добавлено: Воскресенье, 28.10.2012, 18:10 | Сообщение # 10   Спам
Всем приятного прочтения! Эспада будет в следующем эпизоде, там же и закончится история Юкио. Как вы видеть фанф вышел немного велик, но он заодно и чуть не получилса. Также извините за то, что эта главы будет только на украинском языке, потому что возникли технические проблемы с переводом. Спасибо за внимание, пишите комментарии и хорошего вам настроения! Картинок немного мало и история чуток не такая как би хотелось но ето все что я мог зделать за тое время какое у меня било. Надеюсь ви оцените работо по достоенству.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]

Наруто, Наруто 2 Сезон, Наруто Шипуден, Наруто Ураганные Хроники, Naruto, Naruto Shippuuden, Наруто Серии, Наруто Смотреть, Наруто Читать, Наруто Скачать, Наруто Онлайн, Наруто Бесплатно, Наруто Игры, Наруто Музыка, Наруто Манга, Наруто 2 Сезон Манга, Наруто Шипуден Манга, Наруто Ураганные Хроники Манга, Naruto Manga, Naruto Shippuuden Manga, Наруто Манга Смотреть, Наруто Манга Читать, Наруто Манга Скачать, Наруто Манга Онлайн, Наруто Манга Бесплатно
Naruto Shippuuden 485
Наруто 2 сезон 485

8 декабря 2016
----------
Boruto Manga 08
Манга Боруто 08

8 декабря 2016
Блич, Блич Онлайн, Блич Смотреть, Блич Скачать, Блич Манга, Bleach, Скачать Bleach, Bleach Серии, Блич на Русском, Блич Манга Онлайн, Блич Манга Скачать, Игры Блич
Bleach 367
Блич 367

Приостановлено, дата выхода неизвестна
----------
Bleach Manga 687
Блич Манга 687

манга закончилась
Fairy Tail, Хвост Феи, Смотреть Хвост Феи, Хвост Феи Онлайн, Fairy Tail Онлайн, Хвост Феи на русском, Фейри Тейл, Смотреть Онлайн Фейри Тейл, Игры Хвост Феи
Fairy Tail 278
Хвост Феи 278

Приостановлено, дата выхода неизвестна
----------
Fairy Tail Manga 514
Хвост Феи Манга 514

12 декабря 2016
Ван Пис, Ван Пис Онлайн, Ван Пис Смотреть, Ван Пис Скачать, Ван Пис Манга, One Piece, Скачать One Piece, One Piece Серии, One Piece на Русском, Ван Пис Манга Онлайн, Ван Пис Манга Скачать, Игры Ван Пис
One Piece 768
Ван Пис 768

11 декабря 2016
----------
One Piece Manga 850
Ван Пис Манга 850

8 декабря 2016
Логин:
Пароль:
«  Октябрь 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Тема: Ассоциации
Написал: GoldenSniper
Постов: 2383
Дата: 14.11.2016 в 15:30
Тема: Города
Написал: GoldenSniper
Постов: 1899
Дата: 14.11.2016 в 15:30
Тема: Love|Kiss|Sex|Next
Написал: GoldenSniper
Постов: 363
Дата: 14.11.2016 в 15:29
Тема: Ассоциации к аватару
Написал: GoldenSniper
Постов: 49
Дата: 14.11.2016 в 15:28
Тема: Игра "самый - самый"
Написал: イチゴ
Постов: 74
Дата: 08.11.2016 в 15:17

НАШ БАННЕР

Naruto-Shippuuden.Ru - Мир Аниме и Манги: Naruto Shippuuden, Manga Naruto, Наруто 2 сезон, Манга Наруто, Наруто Шипуден



НАШИ ДРУЗЬЯ




[Все друзья]
Аниме: Найди 5 отличий: Гаара
Просмотров: 1895
Категория: Найди отличия Наруто
Комментариев: 5
Аниме: Найди 5 отличий: Хината
Просмотров: 1945
Категория: Найди отличия Наруто
Комментариев: 4
Аниме: Наруто Флеш-Игра: Команда 7 в Лесу Смерти
Просмотров: 2113
Категория: Игры Наруто
Комментариев: 8
Аниме: Найди 5 отличий: Забуза и Хаку
Просмотров: 1407
Категория: Найди отличия Наруто
Комментариев: 4
Аниме: Наруто Флеш-Прикол: Бум-бум-бум-бум!
Просмотров: 2482
Категория: Приколы Наруто
Комментариев: 8
Здесь может быть ваша реклама...

| Flafster | Naruto-Shippuuden.Ru © 2008–2016 | Карта форума | Карта сайта | Обратная связь |